Інфляція: що таке простими словами і як рахують

З давніх-давен гроші відігравали важливу роль у житті суспільства. Однак їхня цінність не завжди була сталою. Історія знає чимало періодів, коли накопичення різко знецінювалися, а ціни на товари та послуги стрімко зростали. Це явище ми називаємо інфляцією. Але що воно означає насправді і як економісти вимірюють цей процес? Розберімось разом. Ми поговоримо про те:

▪️ Що таке інфляція?
▪️ Які причини її появи?
▪️ У чому різниця між інфляцією та девальвацією?
▪️ Які є види інфляції?
▪️ Як її рахують?

Що таке інфляція простими словами?

Інфляція — це процес, при якому гроші поступово втрачають свою купівельну спроможність, а ціни на товари та послуги зростають. Уявіть, що сьогодні ви купуєте шоколадку за 30 грн, а через рік та сама шоколадка коштуватиме вже 35 грн. Це зростання цін може бути зумовлене різними факторами, такими як збільшення попиту, підвищення виробничих витрат або зміни в грошовій політиці. 

Інфляція є поступовим процесом, і з її розвитком ціни на більшість товарів і послуг можуть зростати, що означає, що за ту ж суму грошей можна купити менше товарів. Тобто, не тільки шоколадка, а й хліб, бензин, оренда житла та інші речі можуть коштувати дорожче з кожним роком, але це зростання може бути неоднаковим для різних категорій товарів.

❗️ Основним інструментом у регулюванні інфляції є держава. Її головна мета — підтримувати зростання цін на стабільно низькому рівні, близькому до цільового. Зазвичай, цей рівень становить 2-3% на рік і вважається оптимальним, оскільки він сприяє економічному розвитку, не призводячи до значного знецінення грошей. Але що відбувається, коли інфляція виходить з-під контролю?

• Знецінення заощаджень* — гроші, які ви зберігаєте на депозиті, з часом втрачають свою купівельну спроможність. 
• Збільшення соціальної нерівності — знецінення грошей найсильніше вдаряє по людях з низькими доходами, оскільки вони витрачають більшу частину своїх грошей на основні потреби.
• Нестабільність економіки — висока інфляція може призвести до економічної кризи в країні та зменшення інвестицій.

*Наприклад, ви вирішили відкласти 100 000 грн на покупку машини. Поклали ці гроші на депозит під 5% річних, а через рік отримали назад 105 000 грн. Це здається непоганим результатом, адже загальна сума трохи збільшились, але… За рік рівень інфляції склав 9%, тобто ціни на товари і послуги зросли в середньому на 9%. Машина, яку ви хотіли придбати на початку року, через інфляцію подорожчала на 9% і тепер коштує вже 109 000 грн. Тому, хоч ви й отримали додаткові 5 000 грн з відсотків, їх вже не вистачає, щоб купити бажану річ. 

З іншого боку є дефляція — це протилежний інфляції економічний процес, під час якого загальний рівень вартості товарів та послуг знижується. Простими словами, це означає, що з часом за одну і ту ж суму грошей ви можете купити більше товарів. Може здаватися, що дефляція є більш корисним економічним явищем, адже ваші гроші не знецінюються і все залишається як було. Проте серед її наслідків є:

• уповільнення економічного зростання держави 
• зменшення прибутків у приватних підприємств
• скорочення виробництва
• зростання боргового навантаження на позичальника
• збільшення рівня безробіття. 

Таким чином, хоча інфляція і знецінює гроші, вона, як правило, стимулює економічне зростання. Зростання цін спонукає людей купувати товари і послуги зараз, а не відкладати покупку на потім. Це, в свою чергу, стимулює виробництво, створює нові робочі місця і підтримує економічний розвиток.

Які причини інфляції?

Постійний ріст цін на необхідні громадянам послуги та продукти означає, що наші гроші стають менш цінними і їх купівельна спроможність зменшується. Але які ж економічні процеси лежать в основі цих явищ?

1. Знецінення національної валюти: за умови, що в країні меншість людей хочуть купувати національну валюту, а більшість продавати — її вартість падає. Це може бути пов’язано зі зменшенням експорту, який приносить іноземну валюту в країну, або зі спекулятивними атаками, коли інвестори масово продають національну валюту в очікуванні її подальшого падіння. Такі ситуації часто виникають під час економічних криз, війн чи природних катастроф.
2. Збільшення попиту: якщо велика кількість споживачів бажає отримати один і той же товар, а компанія не встигає виробляти його потрібну кількість — ціни на продукт збільшуються, поки виробник не знайде додаткові потужності для покриття попиту. 
3. Скорочення пропозиції: якщо попит залишається таким же, але товарів і послуг стає менше — ціни на нього збільшуються. Таке стається через неврожай, обмеження на ввезення іноземних товарів, припинення або тимчасову зупинку роботи компаній-виробників, дій монополіста на якомусь ринку абощо. 
4. Високі інфляційні очікування. Коли споживачі та бізнес очікують, що ціни будуть підвищуватися, вони починають купувати товари наперед. Компанії, своєю чергою, починають підвищувати ціни на свою продукцію. Наприклад, виробник сиру очікує, що ціни на молоко зростуть. Щоб покрити свої майбутні витрати на сировину, він заздалегідь починає підіймати ціну на свій товар. Усе це впливає на рівень інфляції.

Розуміння причин інфляції є важливим для кожного з нас, оскільки це явище безпосередньо впливає на повсякденний бюджет українця. Але чи всі знають, що інфляція тісно пов’язана з таким поняттям, як девальвація? Розберімось, чи є різниця між цими двома економічними термінами і як вони впливають на нашу економіку 👇

У чому різниця між інфляцією та девальвацією?

Ми вже розібрались, що інфляція — це зростання загального рівня цін на товари та послуги протягом певного періоду. Іншими словами, за ту саму суму грошей можна купити менше товарів, ніж раніше. А що ж таке девальвація і яка між ними різниця?

Девальвація — це економічний процес, під час якого держава свідомо зменшує офіційну вартість своєї грошової одиниці стосовно золота, срібла або інших валют, які вважаються більш стабільними. В результаті девальвації імпорт стає дорожчим, а експорт — дешевшим для іноземних покупців, що може позитивно вплинути на торговий баланс країни, але водночас негативно позначається на купівельній спроможності населення.

Девальвація може бути викликана:

• Знеціненням національної валюти — коли попит на національну валюту падає, а на іноземну зростає, Національний банк України може свідомо знизити курс, щоб зробити експорт більш конкурентоспроможним.
• Економічною кризою — під час економічної кризи інвестори часто виводять капітал з країни, що призводить до падіння курсу національної валюти.
• Інфляцією — якщо інфляція в країні вища, ніж в інших державах, її валюта зазвичай знецінюється.

Основна різниця між цими термінами полягає в тому, що інфляція характеризує зниження купівельної спроможності грошей на внутрішньому ринку, тоді як девальвація відображає зменшення вартості національної валюти порівняно з іноземними валютами.

Види інфляції

Існує кілька класифікацій знецінення грошей, які допомагають краще зрозуміти причини та наслідки цього явища й розробити способи боротьби з ним. Інфляцію розрізняють:

1. За темпами за рік:

• Повзуча інфляція — характеризується помірним зростанням цін (0-10% на рік). Вважається відносно безпечною для економіки, оскільки дозволяє плавно адаптуватися до нових умов.
• Галопуюча інфляція — швидке зростання цін (10-50% на рік). Призводить до дестабілізації економіки, зниження довіри до національної валюти та ускладнює довгострокове планування.
• Гіперінфляція — дуже високі темпи зростання цін (сотні та навіть тисячі відсотків на рік). Це руйнівний процес, який паралізує економіку, призводить до соціальних потрясінь та може навіть спричинити політичну нестабільність.

2. За рівнем підготовки:

• Очікувана інфляція — її економічні агенти прогнозують і враховують у своїх рішеннях.
• Неочікувана інфляція — виникає несподівано і може призвести до негативних наслідків для економіки.
• Збалансована інфляція — ціни на всі товари та послуги зростають приблизно однаковими темпами.
• Незбалансована інфляція — ціни на різні товари та послуги зростають з різною швидкістю.

Але як же економісти визначають, наскільки і як швидко ростуть ціни? Розберімось, як вони рахують інфляцію 👇

Як рахують інфляцію?

Для кількісної оцінки інфляції економісти використовують різноманітні індекси цін, найпоширенішим з яких є індекс споживчих цін (ІСЦ). 

Як розраховується ІСЦ:

1. Економісти складають список товарів і послуг, які, на їхню думку, є найбільш репрезентативними для середнього споживача — так званий «споживчий кошик». До нього можуть входити продукти харчування, одяг, житло, транспорт, медичні послуги тощо.
2. Кожному товару або послузі в кошику присвоюється вага, яка відображає його відносну важливість у загальних витратах споживача. Наприклад, якщо на харчування припадає 30% сімейного бюджету, то вага продуктів харчування в кошику буде 30%.
3. Періодично (наприклад, щомісяця або щокварталу) збираються дані про ціни на всі товари та послуги, що входять до споживчого кошика.
4. На основі зібраних даних розраховується індекс споживчих цін. Це робиться шляхом порівняння вартості кошика товарів у поточному періоді з його вартістю в базовому періоді.

ІСЦ = (Вартість кошика в поточному періоді / Вартість кошика в базовому періоді) * 100%

• Якщо ІСЦ > 100% — інфляція, ціни зросли порівняно з базовим періодом.
• Якщо ІСЦ = 100% — ціни не змінилися.
• Якщо ІСЦ < 100% — дефляція, ціни знизилися.

Отже, інфляція — це економічний процес, який призводить до загального зростання рівня цін і безпосередньо впливає на купівельну спроможність населення та якість життя. Розуміння її причин, наслідків та методів вимірювання допомагає нам краще орієнтуватися в сучасному світі. Пам’ятайте, що стабільна економіка — це запорука добробуту кожного з нас, тому важливо стежити за змінами цін та розуміти, як вони впливають на наш бюджет 💙

Підписуйтеся на соцмережі EasyPay і будьте в курсі всіх оновлень та актуальних фінансових новин 👇

Instagram
Facebook

Telegram