Жінки в історії розвитку технологій: 5 імен, які вам варто знати
8 березня — це Міжнародний день боротьби за права жінок. Сьогодні ми хочемо вшанувати досягнення жінок у всіх сферах життя і розказати про 5 жінок в історії фінтеху, які зробили свій неоціненний вклад у розвиток технологій.
Ада Лавлейс — перший програміст у світі
Ада Лавлейс — донька відомого поета лорда Байрона, однак освітою дівчинки займалася матір — Анна Ізабелла Мілбенк, відома математикиня та науковиця. Цікавість до точних наук і логіки проявилася в Ади ще в юності.
У 17 років вона познайомилася з видатним математиком та винахідником Чарльзом Беббіджем, який представив їй свою «аналітичну машину» — механічний прототип комп’ютера, який міг виконувати складні обчислення. Аду зачарувала ідея Беббіджа і протягом наступних років винахідниця співпрацювала з ним, допомагаючи вдосконалювати конструкцію машини.
1843 року Ада Лавлейс переклала французькою мовою статтю про «аналітичну машину» Беббіджа, додавши власні коментарі, які значно перевершили оригінальний текст за обсягом та глибиною. У цих коментарях Ада не лише детально описала принцип роботи машини, але і представила алгоритми для обчислення чисел Бернуллі. Ці алгоритми вважаються першою програмою в історії, а Аду Лавлейс називають першим програмістом.
Її ідеї та алгоритми лягли в основу сучасних мов програмування та комп’ютерних наук, а внесок у розвиток технологій — визнаний усьому світі. На честь винахідниці назвали мова програмування Ada, а перший у світі день програміста відзначили 10 грудня — у день народження Ади Лавлейс.
Марта Костон і захист банківських установ
Марта Костон — видатна винахідниця, яка закінчила інженерний факультет і стала експерткою в області безпеки.
Її визначний винахід — сигнальний пістолет — є винятковим зразком інженерної майстерності. Пристрій був обладнаний сучасними сенсорами та засобами зв’язку, що дозволяло виявляти найменші аномалії та вчасно повідомляти про них. Марта вдало поєднала в пістолеті надійність зі швидкістю реакції, що зробило його вельми ефективним засобом для захисту банківських установ та інших фінансових організацій.
Винахід Костон уже знайшов широке застосування в сучасному фінансовому світі, допомагаючи підвищити рівень безпеки та захисту важливих фінансових даних. Її вклад у розвиток технологій безпеки заслуговує високої оцінки та сприяє підвищенню надійності фінансових установ.
Геді Ламар і секретна система зв’язку
Геді Ламар — відома голлівудська акторка, яка до того ж була талановитою винахідницею. Під час Другої світової війни Ламар, прагнучи допомогти союзникам, спільно з композитором Джорджем Антейлом розробила систему секретного зв’язку. Ця розробка, що згодом отримала назву «стрибкоподібна перебудова частоти», використовувала принцип «шифрування» сигналу шляхом його переміщення на різні частоти. Це робило перехоплення та розшифровку сигналу ворожими силами практично неможливим.
Хоча патент на винахід був отриманий ще 1942 році, військово-морські сили США не визнали його практичну цінність. Лише через кілька десятиліть технологія Геді Ламар лягла в основу таких сучасних систем зв’язку, як Wi-Fi, GPS та Bluetooth.
Винахідниця не здобула визнання за свою розробку. Лише в 1997 році, за кілька років до смерті, Ламар отримала престижну премію «Піонери електроніки».
Ґрейс Гоппер і ПЗ
Ґрейс Гоппер — американська математикиня та комп’ютерна науковиця. Під час Другої світової війни Гоппер працювала над проєкт Harvard Mark I, одним із перших електромеханічних комп’ютерів. Вона брала участь у розробці програмного забезпечення для Mark I, а також у налагодженні та усуненні помилок у коді.
Саме Ґрейс Гоппер належить ідея створення компілятора — програми, яка перетворює інструкції, написані людською мовою, на машинний код, що може зчитувати комп’ютер. Цей винахід значно спростив процес програмування та зробив його доступним для ширшого кола людей.
Ґрейс Гоппер також відома як авторка першого «посібника з програмування», де описувала основи програмування та методи налагодження коду. До того ж вона придумала термін «bug» («помилка») для опису проблем у програмному коді, порівнюючи їх із комахами, які могли застрягти в механічних реле комп’ютера, а також популяризувала термін «de-bugging», який використовується для опису процесу виявлення та виправлення помилок у коді.
Елізабет Меґі та «Монополія»
Елізабет Меґі — американська активістка, яка розробила популярну настільну гру «Монополія», хоча її авторство протягом багатьох років залишалося неочевидним.
На початку XX століття Меґі, натхненна ідеями економіста Генрі Джорджа, розробила гру під назвою «Землевласник». Її мета полягала в тому, щоби продемонструвати негативні наслідки монополізації землі та переваги земельного податку. Гра використовувала багато механік, які згодом стали основою «Монополії», включаючи купівлю та продаж нерухомості, сплату оренди та банкрутство.
1933 року, після кількох років вдосконалення, «Землевласник» потрапила до рук Чарльза Ді, який додав до неї елементи азарту та конкуренції. Завдяки цим змінам гра стала більш динамічною та захопливою. Ді запатентував «Монополію» під своїм ім’ям і продав права на її публікацію компанії Parker Brothers.
Попри те, що Елізабет Меґі не отримала визнання за свою роль у створенні «Монополії», її внесок у розвиток цієї популярної гри є незаперечним. Її оригінальний задум та бажання продемонструвати несправедливість монополізму лягли в основу однієї з найвідоміших настільних ігор у світі.
